Компанія EFI Agro була однією з дев’яти провідних українських експортерів харчової продукції, які першими отримали можливість представляти Україну на цій міжнародній платформі. Український стенд був присвячений експорту курячих яєць, комбікормів, соняшникової олії, борошна та молочної продукції. Понад 100 делегацій з країн Африки відвідали виставку.
«Ми працюємо в ніші експорту харчових продуктів на Африканський ринок та на Близький Схід. Експортуємо яйця, курку, комбікорми та інші продукти. Ми плануємо розширити географію експорту, знайти нові контакти для подальшої співпраці. Наразі ми експортуємо в близько 15 країн регіону. Вже зібрали багато контактів, очікуємо, що вони переростуть в робочі контракти. Наша ціль збільшити обсяги постачання, збільшити кількість країн-партнерів у нашому портфелі. Звісно, африканський ринок має великий потенціал, адже зростає населення, зростає споживання харчових продуктів.
Наш сегмент і в пандемію продовжує працювати, це не туристична галузь, яка дуже чутлива до обмежень. Тим паче, що ми ніколи не мали скарг на якість продукції від клієнтів. Якістю нашої продукції завжди задоволені. Український продукт не найдешевший у світі, але баланс якості і ціни грає на нашу користь», – повідомив Олег Вітик, керуючий партнер компанії EFI Agro.
Організацією стенду керувала Рада експортерів та інвесторів при МЗС України за підтримки Генерального консульства України у Стамбулі та Центру міжнародної ділової співпраці Торгово-промислової палати України. За даними Укрінформ, Генеральний консул України в Стамбулі Роман Недільський повідомив, що МЗС України планує й надалі сприяти українському бізнесу для того, щоб просувати вітчизняні товари на африканський ринок.
«Це дуже хороша міжнародна платформа для того, щоб український бізнес міг отримати контакти, зв’язки, можливі потенційні контракти з африканськими партнерами. Під час пандемії нашим бізнесменам не потрібно їхати до країн Африки, достатньо було приїхати в Стамбул… Наш стенд відвідали делегації Уганди, Кенії, Індії, ОАЕ та інші», – розповів Генеральний консул України в Стамбулі Роман Недільський.
Зростання експортного потенціалу української харчової продукції є визначним для вітчизняного агропродовольчого розвитку.
Віктор Галасюк – Президент Української асоціації Римського клубу Ігор Ліскі (Игорь Лиски) – голова наглядової ради EFI Group, співзасновник Українського інституту майбутнього Микола Тимощук – СEO холдингової компанії UFuture Андрій Длігач – голова Advanter Group
Голова наглядової ради EFI Group дав інтерв’ю Антону Шулику у підкасті міжнародної бізнес-школи Laba.
Говорили про нову хвилю індустріалізації, а також про досвід інвестора у сучасних реаліях.
Детальніше про важливе дізнавайтесь у самому подкасті за посиланням https://l-a-b-a.com/blog/na-chem-postroit-millionnyy-kapital-igor-liski?fbclid=IwAR3btrs-Di6Lc2wL7TVguBFC5YZHfkdZ-xZl-ikvIWYDF9RqCdE-KoYSytk
Пряма трансляція Дніпровського економічного форуму 2021 розпочнеться об 11:45.
Відкриє форум дискусійна панель «Українська і світова економіка: стимули зростання після пандемії»
Спікери планують обговорювати взаємодію держави та бізнесу. А саме те, чим держава планує спростити життя бізнесу в найближчий час? Яким чином буде відбуватися розвиток української економіки після глобальних криз та що має зробити Україна для зростання?
Серед іншого аналізуватимуть роль країни на світових ринках та методи подолання розриву між вітчизняною економікою та провідними країнами. Про тренди сучасності та майбутнє країни дізнавайтеся за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=qp-KiH-2OxY
Спікери:
Олексій Кучер, Голова Державної регуляторної служби України
Ігор Ліскі, Голова наглядової ради групи компаній «Ефективні інвестиції»
Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України
Катерина Глазкова, виконавчий директор Спілки українських підприємців
Володимир Власюк, голова комітету з промислової модернізації ТПП України, СЕО «Укрпромзовнішекспертиза»
ЖКК підписав довгострокову спонсорську угоду з БК «Житомир». Перший етап співпраці орієнтований на 4 місяці. Сьогодні спортсмени із баскетбольного клубу зіграли із керівництвом комбінату та інвесторами підприємства.
Ігор Ліскі, голова наглядової ради групи компаній «Ефективні іневстиції», до якої входить ЖКК, заявив про намір зробити підтримку знаковою для розвитку спорту у Житомирі.
«Звісно, це допомога спорту в місті, а також розвиток здорового образу життя серед дітей та молоді. Ми починаємо з підтримки дорослої команди, але головна ціль – залучити якомога більше дітей, щоб змалечку вони можливість займатися баскетболом. Я наповнений оптимізмом. Це лише початок, роботи ще багато. Але у цьому проекті складаються максимальні зусилля бізнесу та міської влади. Бачу, що у хлопців очі горять, буде боротися тільки за перші місця», – поділився Ігор Ліскі.
Угоду про співпрацю підписав Перший заступник генерального директора ТОВ ЖКК Вадим Ліскі та Президент БК «Житомир» Денис Апарін.
«Ми раді, що знайшли партнера в особі Житомирського картонного комбінату і тепер загальними зусиллями зможемо підняти рівень баскетболу в Житомирі,» – повідомив Денис Апарін.
Баскетболісти БК «Житомир» вже з вересня місяця виходять на паркет у новій брендованій формі з логотипом Житомирського картонного комбінату.
Вадим Ліскі, Перший заступник генерального директора ТОВ ЖКК, розповів також про завдання розробити стратегічний план розвитку баскетболу саме в Житомирі. Зокрема для керівництва комбінату важливо підтримати баскетбольну команду та вивести її досягнення на значно вищий рівень.
«У нас досить спортивний колектив. Наші працівники створили футбольну команду, ми регулярно беремо участь у марафонах, плаваємо на драгон-ботах та навіть перемагаємо у чемпіонатах з пейнтболу. Для нас спорт це спосіб життя. А от підтримка спортивних ініціатив міста – це радше спосіб мислення та соціальна відповідальність. При цьому ми підтримуємо не стільки конкретно клуб, скільки баскетбол як вид спорту. Дуже хотіли, щоби акцент зміщувався і на підтримку дитячого баскетболу», – повідомив Вадим Ліскі, Перший заступник генерального директора ТОВ ЖКК.
Попереду в команди багато роботи на спортивній арені України. Сподіваємося, що синергічна робота бізнесу, влади та самих спортсменів принесе великі результати у великій грі.
Про стан медової галузі України у сюжеті для програми “Сьогодні” телеканалу Україна розповів Євген Ассаф, комерційний директор компанії BEEHIVE.
Дивіться більше у сюжеті https://www.youtube.com/watch?v=AA6WqlJjKKc
Команда українських розробників сертифікувала лінію з виробництва екопакування у ЄС. Даний сертифікат підтверджує, що 100% українська інноваційна технологічна розробка — лінія виробів литої тари SEM Tech — повністю відповідає стандартам та може бути експортована у країни ЄС. Українська технологія для виробництва екологічно безпечного пакування харчових продуктів з відновлюваної сировини, попри світовий економічний спад викликаний коронакризою, отримала великий попит на вітчизняному та вже очікується споживачами на міжнародному ринку.
Світовий тренд до екологічної свідомості наразі підтримують мало не всі країни у світі. Ще 10 років тому екологічні ініціативи несли переважно інформаційний характер. Проте останнім часом все більше країн створюють суворі законодавчі акти, які майже повністю виключають виготовлення продуктів швидкого вжитку із пластику. Адже понад 90% всього виробленого пластику ніколи не перероблялося.
Створення екологічно чистого пакування — одне з найважливіших завдань для команди українського стартапу Sem Technology. Спеціалісти компанії зосередили зусилля на розробці комплексних технологічних рішень та виготовлення обладнання для екопакування. Розробники Sem Technology створили інноваційну виробничу лінію, яка базується на вітчизняній технології. Наразі компанія проходить багаторівневу сертифікацію для поставки продукції у провідні країни світу.
Пакування у тару з відновлюваної сировини, окрім популярності на внутрішньому ринку та за кордоном, в найближчі декілька років стане обов’язковим. Саме тому українська компанія розробила якісно новий продукт для глобального ринку. Зокрема виробнича лінія SEM Tech FT-6000 отримала європейський сертифікат на відповідність технічним вимогам ЄС. Даний сертифікат підтверджує повну відповідність стандартам енергоефективності, безпеки праці та електробезпеки.
«Ми вважаємо це великим успіхом для вітчизняного бізнесу, адже інноваційна технологічна розробка є 100% українською. Прийшов час змінювати імідж нашої держави у світі завдяки технологіям та продуктам високої якості. Отримання європейського сертифіката дає стартапу «зелене світло» для експорту технологій та обладнання до Європи. Завдяки цьому європейський споживач отримає унікальне рішення екологічно безпечного пакування», — поділився Сергій Рудковський, CEO компанії Sem Technology.
Першу інноваційну лінію виробів з литої тари (пульперкартону) компанія створила у 2020-му році. Попри світовий економічний спад, викликаний коронакризою, українська технологія мала великий попит серед провідних гравців ринку. Наступну лінію з екологічного пакування компанія планує запустити до кінця 2021-го року.
Виробнича лінія працює на відновлюваній сировині — макулатурі. Завдяки строгому контролю якості та безпечності процесів виробництва готовий продукт є еталонним пакуванням навіть для харчових продуктів. Водночас робота технології здійснює мінімальний вплив на навколишнє середовище. Основні елементи лінії було виготовлено вітчизняними машинобудівниками. Високий рівень автоматизації виробництва забезпечили українські системні інтегратори.
Компанія Sem Technology спеціалізується також на виробництві пресформ для екологічно чистого пакування.
Нагадаємо, що у 2020-му році SEM Technology перемогла у міжнародному конкурсі PAP-FOR Awards у номінації “Інноваційне рішення в області виробництва обладнання”.
The Kyiv International Economic Forum once again brought together leading experts, businessmen, investors, government officials and society to discuss topical economic issues.
Trend analysis and heated discussions on socially important topics have always been a trademark of the forum. This year, one of the hottest was the discussion of Ukraine’s future GDP. In particular, the speakers put forward various hypotheses about how the state can reach the level of GDP of 1 trillion dollars. The terms of realization of the plan were also worrying. What can government and business do for this? What tools need to be used and in what areas can “national champions” be raised?
Discussion speakers:
Igor Liski is the Chairman of the Supervisory Board of EFI Group
Serhiy Haidachuk is the founder and president of the CEO Club
Giovanni Salvetti Managing Director of Rothschild International Banking Group
Dmytro Natalukha Chairman of the Verkhovna Rada Committee on Economic Development
Valentyn Zaporoschuk, founder and president of the PRAVIO group of companies
The issue of responsible leadership in Ukraine is also relevant today. After all, both the state and business must not only understand where our focus is, but also pursue a pragmatic target policy to create a powerful system of industries in the country. What will new businesses look like in the next decade and what are they really needed for?
Igor Liski, Chairman of the Supervisory Board of the group of companies “Effective Investments”, said that the new industrialization of the country is the main task for economic growth.
“Actually, I see a real opportunity to realize the idea of a trillion GDP due to a great value transformation. Achieving a trillion GDP growth means growing non-linearly, but by huge leaps. In my opinion, we will come to such growth only thanks to large-scale breakthrough projects. Some colleagues at the Kyiv Economic Forum saw the country’s future in cryptocurrency, IT and agriculture. But I believe that there is no future in these industries if we ignore the need to create value-added products. The situation is the same with the classic leaders among the branches of the Ukrainian economy: heavy industry and energy. IT professionals, who mostly work for the added value of other countries, do little to really help the domestic economy, “said Igor Liski.
The investor also stressed the importance of developing value-added projects, namely those that are engaged in processing and focus on the global market.
Реформи в Україні набирають обертів, а головне – починають змінювати систему орієнтирів очільників громад, міст та областей. Керівники готові витися, щоб покращити інвестиційну привабливість власних регіонів. Така відкритість до діалогу дає можливість покращити ефективність комунікації між бізнесом та владою.
На Міжнародному саміті мерів 28 вересня відбулося декілька важливих дискусій на теми основних українських та глобальних трендів, принципи взаємодії, охорони здоров’я, інклюзії та залучення інвестицій.
Одним із важливих обговорень були поради від представників бізнесу щодо розвитку громад та способів залучення інвестицій.
Засновник та голова наглядової ради групи компаній «Ефективні інвестиції» Ігор Ліскі, президент корпорації «Біосфера» Андрій Здесенко, генеральний директор «Датагруп» Михайло Шелемба та керуючий партнер Baker Yilly в Україні Олександр Почкун дали кілька уроків бізнесу для міст.
Ігор Ліскі наголосив на важливості взаєморозуміння між бізнесом, громадою та владою. На його думку, мерам потрібно заглиблюватися в потреби інвесторів для реалізації проекту та сприяти розв’язанню проблем з підключенням до енергоресурсів.
«З бізнесом приходять не тільки податки — з бізнесом приходить життя, створюються нові екосистеми. Зараз є глобальна конкуренція не тільки в Україні, а й у світі. Мерам треба зрозуміти, що потребує бізнес, тому дайте сигнал, якщо розумієте. Якщо ні — будь ласка, питайте у підприємців», — пояснив голова наглядової ради EFI Group.
Та усвідомлюючи великий шлях навчання, який доведеться пройти українським мерам, Ігор Ліскі вже бачить зміни.
«Моє враження від спілкування з очільниками областей, з мерами сильно змінилося останнім часом. Ймовірно так відбувається завдяки реформі чи кадровим змінам, зовсім інші люди приходять. Останніми роками ситуація із готовністю залучати інвестицій докорінно змінилася. Та вже починається конкуренція за залучення інвесторів, тих хто буде будувати на їхній території. Починається усвідомлення масштабу імпакт-інвестицій», — додав Ігор Ліскі.
За даними International Mayors Summit, учасники дискусійної панелі діляться власними бізнес-уроками.
Ростислав Вовк: «Ринок харчування для тварин катастрофічно малий, це тому що культура ставлення майже відсутня. Я закликаю міст до колаборації у цьому питанні. Все треба починати з просвітництва».
Михайло Шелемба: «Перший урок від бізнесу для мерів: обирайте фахову команду, яка братиме всю операційну роботу на себе. Це потрібно для того, щоб мер мав більше часу на думки про стратегію».
Олександр Почкун: «Будь-яке місто — це великий бізнес. Там багато активів, людей та територій. Перш ніж перейти до питання аудиту, треба зрозуміти, що є об’єктом аудиту. Міста мають перейняти у бізнесу практики планування і бюджетування. Бюджетування не у форматі витрачання бюджету, а те, яким чином мають формуватися доходи: що впливає на збільшення доходів, як управляти витратами міста».
Андрій Здесенко: «Дякую мерам, що доєдналися до саміту. Це показує ваш інтерес та бажання до змін. Це важче ніж вести бізнес. Дякую за вашу працю. Після пандемії набагато краще став діалог між владою та бізнесом. Бізнес – це те середовище, яке завжди готове підтримати, бо він стримує робочі місця. Ми завжди відкриті».
Організатором заходу є перший в Україні та Молдові регіональний фонд прямих інвестицій Western NIS Enterprise Fund.
Голова наглядової ради групи компаній «Ефективні інвестиції», співзасновник Українського інституту майбутнього
Думаючи про майбутнє країни і роль бізнесу в ньому, я починаю вірити, що треба трансформувати ціннісний фундамент, на якому будується місія та підходи до бізнесу. Український бізнес набирається сили у боротьбі, часто вона спровокована хвилями локальних і світових криз. Та настав час важливих трансформацій. Справа не стільки у необхідності припинити битви з одвічними проблемами, скільки у потребі змінити перспективу. Час змінити майбутнє і закласти фундамент для амбітних проектів із глобальним масштабом. А зараз для успіху нам понад усе не вистачає яскравих та масштабних українських компаній. Власне моє бачення створення нових компаній змінилося після кризи, в яку потрапила Україна під час війни.
Бізнесмен сьогодення не має права думати лише про гроші. Ще десять років тому багато хто з підприємців вважав (чесно кажучи, і я так думав), що його єдина соціальна відповідальність – це сплата податків. А вже країна має подбати про все інше. Та світ змінюється, починаєш розуміти, що у бізнесу набагато більше завдання. Як на мене, ми стрімко рухаємося до нового формату підприємництва – до impact-інвестування. Глобальним завданням таких інвестицій є створення компаній здатних робити соціальний вплив. Змінювати на краще багато факторів навколо. Мова не про благодійність, чи якусь формальну підтримку громад. Справа у бізнесі, який створює екосистеми, який робить людей по-справжньому свідомими, змінює суспільні відносини, дає поштовх новій якості життя цілих громад чи галузей. Українському бізнесу як ніколи потрібно знайти баланс у взаємодії грошей і змісту.
Мене змусив переосмислити взяті на себе обов’язки 2014 рік. На той час у мене було декілька компаній із великим потенціалом розвитку. Та найуспішнішою я вважав нову шахту, яку збудували з нуля, залучивши канадські інвестиції. На початку війни понад 85% активів моєї інвестиційної групи залишилися на окупованих територіях, а відповідальність перед партнерами, банками і насамперед співробітниками тільки збільшилася.
Ми перевозили цілі родини наших співробітників з рідного дому у майбутнє, яке було абсолютно невідомим. Цей момент був переломним для мене, адже здавалося, що контроль над всім життям майже повністю втрачений. Я переконаний, що саме ці події, як не дивно, змусили мене стати набагато сміливішим.
Криза змушує багато втрачати, але й дає можливість пережити внутрішній конфлікт, шукати нові ідеї. Того ж року ми з командою наперекір всьому вирішили будувати найбільший в країні медовий завод. Багато кому з бізнес-середовища це здавалося несамовитим та нерозумним. Коли закладаєш фундамент крутого заводу із 10 мільйонами євро інвестицій, а в країні війна, це все ж ризиковано. Та для мене важливо мати глобальну й амбітну ідею в кожному проєкті. Лише вона здатна запалювати твою команду, партнерів до дії. Я певен, що саме така амбітна ідея дозволила всій команді пережити важкі часи з вірою в краще майбутнє.
Найважчим завданням було змінити уявлення світу про Україну, показати її через успішний проект, якісний бренд. Закладаючи фундамент медового заводу ми поставили перед собою завдання дотримуватися найвищих стандартів якості виробництва. Це стосувалося триступеневого контролю якості меду: від перевірок пасіки, тестування на заводі вхідної сировини та готової продукції як у власній лабораторії, так і закордоном. Ми строго дотримувалися правил, бо ідея показати світу і власній країні, що український продукт може бути якісним, не давала спокою всій команді. Насправді я вірю, що кожен такий проєкт створює навколо себе своєрідну екосистему, яка органічно змінює регіон, де базується бізнес, та розвиває людей, причетних до неї. Пасічники, з якими ми працюємо, знають правила гри — якість без жодних компромісів. Жителі громади, де працює завод також знають наскільки ми одержимі дотриманням стандартів. Вони бачать приклад відповідальності, споживають продукт, яким можна пишатися. Впевнений, що і наші партнери, і громада, і власне малий і середній бізнес стає амбітнішим, адже вірить у результати власної роботи більше.
Експорт українського меду за останні роки зростає на 30-50%. Вірю, що ми багато в чому дотичні до цього. Зараз наш мед в баночці стоїть на поличках 26 країн світу. А серед багатьох арабських країн, наприклад в Катарі, Судівській Аравії та Бахрейні ми бренд номер 1.
Коли ти амбітний настільки, що готовий робити революцію у будь-якій галузі економіки – ти знайдеш підтримку. Головне, щоб твоя ідея змінювала світ на краще і не важливо наскільки складно будувати нові заводи, чи привчати українців купувати товари з ресайкл упаковкою. Подібна історія сталася, коли ми залучили в інвестиційну групу медичний стартап. Так само починали із глобальної ідеї – зробити українську медицину зручною, доступною для пацієнтів. У цю ідею ми вклали мільйони доларів, але головне, ми надихнули багатьох вірити, що це можливо. Раніше Doc.ua був простим інформаційним довідником, зараз це багатофункціональна система медичних сервісів. Проект перейшов від пошуку інформації про лікаря до запису на прийом, діагностику, аналізи, замовлення в аптеках і аудіоконсультації. Шлях попереду довгий, але все зводиться до зміни уявлення про доступ до медицини. Вже зараз я бачу як створена нами екосистема впливає на пацієнтів, лікарів та державу. Ми стали яскравим прикладом того, як потрібно дивитися на запити в системі охорони здоров’я, які сервіси створювати, як покращувати комунікацію між медичним закладом, лікарем та пацієнтом. Ми поставили в центр пацієнта, надаючи йому зручний сервіс. Тим самим починає мінятися й життя лікаря, зростає його прибуток, умови роботи — змінюється вся системи охорони здоров’я.
Яскравий приклад іmpact-інвестування – проєкт Promprylad.Реновація в Івано-Франківську, який вже декілька років трансформує старий завод у центр інновацій. Багато в чому він унікальний в світі. Об’єднавшись, бізнесмени та інвестори змінюють місто, регіон, створюючи ефект кинутого у воду каміння. По суті, їхня діяльність зводиться до розвитку інфраструктури, людського потенціалу, культурних об’єктів із залученням людей до нового формату бізнесу.
Подібним способом розвиваються місцеві громади та соціальні новатори в Одесі, Дніпрі і Києві. Сфера для застосування може бути різною від культурних проектів: концертів та фестивалів, до громадських просторів, освітніх проектів та ІТ, де працюють з відкритим кодом.
Головний виклик для успішного бізнесмена в Україні – дозволити собі бути амбітним. Тільки після такої внутрішньої свободи можливо створювати дійсно сміливі ідеї, які змінять світ.
Я не бачу різниці в тому, куди підприємець спрямує свою енергію. Буде це реформація його маленького міста чи виведення продукту на ринки всього світу – розбіжність невелика. Потрібно створювати те, чого не було до вас і не було б без вас. Наповнюючи бізнес смислами, маєш шанс прожити життя недаремно.
Можна створювати проекти і змінювати всю галузь економіки. Можна знаходити нішу, або ж показувати власним прикладом як саме вона має працювати. Я цим керуюся вже декілька років, і з досвіду – зрушення величезні. На початку літа ми закінчили будувати новий завод із виготовлення високопротеїнових кормових добавок. Вартість проекту складає 20 мільйонів доларів і це лише перше з трьох майбутніх підприємств. Зробити це було вкрай необхідно, адже галузь виробництва такого продукту була просто відсутня в Україні, а аграрним підприємствам важливо трансформуватися. Ми впроваджуємо на ринку нові стандарти якості, суворі процедури для того, щоб змінити правила гри. Це дозволить фермерам, заготівельникам, виробникам кормів для тварин давати якісно новий продукт на вітчизняному просторі та експортувати продукт із високою доданою вартістю. Якісні кормові добавки, стандарти контролю за екологічною безпекою аграрних підприємств та громад збільшить не тільки прибутки бізнесів, а й дозволить міжнародній спільноті бачити інвестиційний потенціал України. Вірю, що impact-інвестування допоможе створити краще майбутнє нашої країни. Виконавши «домашню роботу», навчившись втілювати багатогранні і сміливі ідеї, Україна стане успішною.