Всеукраїнська мережа закладів із охорони здоров’я «Медична зірка» та міжнародна благодійна організація «Карітас-Спес» Україна підписали меморандум для надання безкоштовної допомоги населенню постраждалому внаслідок війни. Завдяки цьому громадяни України також зможуть отримувати медичні послуги онлайн як в середині країни, так і закордоном.
Понад 500 лікарів Медичної зірки із 30 відділень, що знаходяться у 9 областях країни надаватимуть безкоштовні медичні послуги бенефіціарам «Карітас-Спес Україна». Зокрема, пацієнти зможуть підписувати декларації з сімейними лікарями та педіатрами.
«Витримати випробування війни допомагають люди з великим серцем. Українці відчули цю підтримку як у власній країні, так і по всьому світу. Стати партнером «Карітас-Спес Україна» для нас значить підтримувати благодійність ефективно. Саме тому ми спрямовуємо всі сили для надання якісної первинної медичної допомоги людям, які звернулися чи будуть звертатися до Карітас-Спес. Наші лікарі від самого початку повномасштабного вторгнення росії допомагали тим, хто цього потребував у найнебезпечніших точках України. Тому синергія наших зусиль зможе зробити ще більше!» — зазначив Ігор Ліскі мажоритарний інвестор мережі «Медична зірка».
Згідно з меморандумом співпраця передбачає також професійне навчання лікарів умовах бойових дій та підвищення рівня обізнаності населення домедичної допомоги для постраждалих. Лікарі «Медичної зірки» також надаватимуть консультації для підвищення кваліфікації медичних працівників та покращення якості медичних послуг.
«Війна впливає на людину в різних аспектах. Це і питання бідності в якій вона опиняється, і питання зруйнованих будинків, зруйнованих доль і здоров’я. Ми покликані до того, щоб об’єднувати наші зусилля в цілісній допомозі людям. Підтримка партнерів є дуже важливою для нас, бо дозволяє всеохопно огортати людину підтримкою. Спродаваюсь, що наша співпраця підсилить кожного з нас в наданні допомоги до якої ми покликані» – отець В’ячеслав Гриневич, виконавчий директор «Карітас-Спес Україна».
«Карітас-Спес Україна» є однією із 48 учасників Федерації «Карітас Європа» та членом «Карітас Інтернаціоналіс», глобальної конфедерації, яка об’єднує понад 16о католицькі організації. В Україні Місія працює в усіх регіонах діючи через 50 місцевих організацій. За минулий рік «Карітас-Спес Україна» охопили допомогою понад 700 000 бенефіціарів, на надали понад 3 000 000 соціальних послуг.
Мережа «Медична зірка» співпрацює з благодійними фондами та центрами гуманітарної допомоги, такими як: «Я Маріуполь», «Моя Луганщина», «Мама + я», «Коло», «Будь як Ніна», «Лікарі Світу» та громадською організацією «ЕЛЕОС-ЛЬВІВ». Підприємство підписало меморандуми з корейськими благодійними організаціями «Green Doctors», «On hospital» про співпрацю в наданні медичної допомоги всім особам, які постраждали від війни і покинули окуповані території.
Додаткова інформація
Конфедерація Карітас Інтернаціоналіс є членом Конференції міжнародної католицької організації Папської ради “Cor unum”, яка має консультативний статус в ЮНЕСКО та інших організаціях ООН, Ради Європи і Організації африканської єдності, а також співпрацює зі структурами Європейського Союзу та багатьма відомими політиками і громадськими діячами. caritas-spes.org
Мережа «Медична зірка» надає медичну допомогу у 9 областях країни та постійно розширює присутність у різних регіонах. Медичні центри мережі спеціалізуються на наданні первинної медичної допомоги. Кожен українець може підписати декларацію із сімейним лікарем, педіатром чи терапевтом і безоплатно та без обмежень отримувати медичну допомогу.
medzirka.com.ua
Команда компанії разом із партнерами активно працювали над замовленням, виготовленням та передачею спеціальних теплогенеруючих устілок для воїнів ЗСУ. Особливість таких устілок у тому, що вони витривалі та зберігають тепло до 8 годин.
«Від початку вторгнення холдинг постійно передавав воїнам різноманітну підтримку. Ми не зупиняємося. Я вірю, що кожна крапаля це океан, як і кожен з нас це — держава. Тому підтримувати тисячі воїнів Сил спеціальних операцій наше головне завдання, щоб здобути перемогу.
Цього разу ми зосередилися на найближчих: мобілізованих співробітниках, родичах та друзях наших колег, які воюють, а також спеціальним бригадам з фронту. Частина устілок-грілок вже використана нашими воїнами, але попереду весна, в окопах вона геть не така тепла»,— зазначив Ігор Ліскі голова наглядової ради EFI Group.
Тисячі термогрілок вже у наших воїнів на Харківському, Луганському, Донецькому та Запорізькому напрямках — усюди, де проходять активні наступальні дії ворога.
Загалом з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну сума допомоги військовим від EFI Group склала понад 1 мільйон доларів. Серед гуманітарної допомоги були бронежилети, форма, шоломи, генератори, квадроцикли, засоби медичного захисту та інше.
Інвестиційний холдинг EFI Group (“Ефективні інвестиції”) бізнесмена Ігоря Ліскі релокував виробництво картонної упаковки “Сем Екопак” з смт Томаківка (Дніпропетровська обл.) до Самбору (Львівська обл.) та ввів в експлуатацію основну лінію з випуску пакування для харчових продуктів.
“Перенесення виробництва стало для команди великим випробуванням, адже підприємство було розташовано досить близько до лінії фронту. Ми рятували людей, їхні робочі місця та бізнес, який дає країні не лише податки, а й інноваційні продукти. Держава підтримала нас із релокацією, і тут наша співпраця виявилося дуже ефективною”, – повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі EFI Group.
Як повідомлялося, наприкінці 2020 року EFI Group придбала нерухоме майно колишнього хлібокомбінату в Самборі для створення ще одного виробництва упаковки з пульперкартону – екологічно чистої заміни пластикової упаковки з новою продуктовою лінійкою потужністю 150 млн шт. на рік.
“Зараз у Самборі основна лінія введена в експлуатацію, друга – у процесі запуску. Ми розглядаємо питання запуску третьої лінії та шукаємо шляхів фінансування запуску та нарощування виробничих потужностей”, – зазначають у пресслужбі.
Вона уточнила, що, незважаючи на тримісячний процес релокації та складний період переорієнтації, підприємства виробництво продукції у 2022 році скоротилося лише на 5% порівняно з 2021 роком, коли було випущено 180 млн. шт різної упаковки.
“Це вдалося шляхом підвищення годинної продуктивності та оптимізації асортименту продукції. У четвертому кварталі нам вдалося вивести виробництво в прибуток”, – повідомила компанія.
При цьому 90% продукції постачається на експорт до країн ЄС.
У компанії також зазначають, що після релокації було не лише збережено робочі місця, а й створено нові.
“У нас багато масштабних планів щодо розширення ринків збуту, і ми маємо реальні переваги порівняно зі світовими виробниками, зокрема унікальні розробки упаковки, швидкість виготовлення. Ми чи не єдина українська компанія, що стоїть в авангарді створення упаковки з пульперкартону для яблук, ягід та інших овочів та фруктів”, – зазначають у компанії.
У пресслужбі додали, що налагодити виробництво вдалося досить швидко з урахуванням того, що “Сем Екопак” виготовляє не лише упаковку, а й виробничі машини та лінії для виготовлення продуктів із пульперкартону.
Це дозволило нам швидко змінити конфігурацію обладнання, перейти на нові види упаковки, тому що не потрібно було очікувати додаткового обладнання з-за кордону. І тому ми оперативно переорієнтували виробництво на європейський ринок пульперкартону. Треба було значно розширити асортимент, ввести елементи системи промисловості, але релокація дозволила стати ближчою до споживача”, – зазначили у пресслужбі EFI Group.
У пресслужбі зазначають, що інноваційні розробки упаковки для харчових продуктів та спеціальне обладнання для її виробництва мають попит.
“Розуміючи попит на нашу продукцію у світі, ми проєктуємо експансію на нові ринки. Розглядаємо також будівництво нового виробництва в Європі”, – зазначили у пресслужбі, не конкретизуючи цих планів.
У пресслужбі додали, що компанія, безумовно, зіткнулася з проблемою платоспроможності та зниження попиту на певний перелік продуктів. “Але наші клієнти гідно вийшли із ситуації із простроченими заборгованостями. Відкритих питань із цього приводу у нас немає”, – констатували на підприємстві.
Колонка Ігор Ліскі спеціально для Економічної правди
Дискусії з приводу запропонованої ОП податкової реформи “10-10-10” не припиняються.
Головні тези – “це не на часі, бо в Україні війна”, та “це може зменшити надходження до державного бюджету, а отже, і фінансування Збройних сил”.
Гадаю, прийшов час і мені долучитися до обговорення.
Як підприємець з 20-річним стажем, який за своє життя створив не одну тисячу робочих місць, я завжди дивився на податки під іншим кутом.
Передусім, податки – це суспільний договір між державою та громадянами. Суть цього договору – у справедливих відносинах.
З одного боку, ці відносини стимулюють розвиток людей та підприємств, створення благ, товарів та послуг, а отже, робочих місць з гідною оплатою.
З іншого боку, на ці податки держава має забезпечити права і свободи своїх громадян, безпеку та справедливість у максимально ефективний спосіб.
Мені б дуже хотілося, щоб суспільство розуміло, звідки в держави гроші, тому що податки за співробітників сплачує працедавець.
Працівники часто не усвідомлюють, що саме вони є головними бенефіціарами країни. Тобто вони і є держава! Саме на їх гроші утримується все в країні.
Я завжди закликаю всіх позбуватися совкових фобій, у яких держава завжди відокремлювалася від людей, стаючи інститутом примусу, а громадяни всіляко намагалися усунутися від держави, ховаючи свої справжні інтереси та доходи.
Інший міф стосується підприємців (не плутати з олігархами, у яких інше джерело статків). Українці часто вважають, що підприємці не зацікавлені в сплаті податків, а отже, розбудові держави і ЗСУ. Але саме підприємці є рушійною силою розвитку України і ця страшна війна це підтвердила.
З перших годин війни саме підприємці як найбільш активні, патріотичні та небайдужі громадяни стали зі зброєю в руках на захист країни або стали волонтерами чи спонсорами, підтримуючи Сили оборони.
Саме український бізнес під обстрілами та під час постійних відключень електрики продовжує працювати і сплачувати податки.
Переконаний: податкова реформа актуальна саме зараз.
Це дасть потужний сигнал бізнесу, який продовжує працювати в Україні. Особливо тому, який вагається, чи не почати створювати робочі місця в Польщі, Болгарії чи Ірландії, де безпека, вигідне кредитування і менші податки.
Це може надихнути тих, хто вже поїхав, повернутися і працювати тут, зокрема іноземних інвесторів під час розгляду проєктів в Україні після Перемоги.
Не менш важливим аргументом за реформу вважаю вихід з тіні або із сірої зони значної частини української економіки. Це значно компенсує втрати бюджету і поліпшить конкуренцію та адміністрування податків.
Ні для кого не секрет, що багато підприємств вимушені вести подвійний облік: для податкової і для власників. Тисячі податківців пробують це розплутати і часто цей процес стає джерелом корупції або зловживань.
Підприємці часто стикаються з маніпуляціями щодо податкових декларацій або перевірками, які перетворюються на “маски-шоу”. Реформа зробила б ухилення від сплати податків або сплату зарплат у “конвертах” невигідними для бізнесу.
Щодо побоювань, що багатші будуть платити менше і стануть ще заможнішими. Це добре, бо ці гроші повернутися в економіку як інвестиції. Там, де природа доходів не інноваційна-підприємницька, а рентна, потрібен інший підхід.
Умовно: більшість наших олігархів заробили свої статки або на корисних копалинах, які вони приватизували чи отримали ліцензії, маючи доступ до влади, або на ексклюзивному доступі до державного бюджету.
Обмежити їх прибуток набагато легше шляхом збільшення рентних платежів та податків на розкіш (через витрати – податки на нерухомість, дорогі авто, яхти).
Так само я би збільшував екологічні збори з шкідливих виробництв. Це б не тільки наповнювало бюджет, а й стимулювало підприємства вкладати кошти в екологічну модернізацію. Я також підтримую збільшення оподаткування шкідливих цигарок та алкоголю, акциз на пальне та викиди.
Ще більш інноваційний підхід – не лише зниження податку на прибуток, а його заміна податком на виведений капітал. Це прибере проблеми з його адмініструванням, бо більшість претензій податкової стосується саме цього. Майже кожна транзакція – під сумнівом, а це привід для маніпуляцій та корупції.
Тим більше, що підприємці будуть мотивовані реінвестувати обігові кошти в розвиток, аж поки не захочуть вивести кошти, і тільки тут з’явиться податок. Він може бути навіть більшим, головне – він має бути зрозумілим для всіх.
Я певен: якщо реформу зробити виважено та рішуче, то надходження не зменшаться, а навіть зростуть. Для підстрахування бюджету можна збільшити військовий збір і максимально скасувати всі пільги в оподаткуванні.
Подолати консерватизм МВФ та інституцій Євросоюзу зараз буде набагато легше. Аргумент – порятунок економіки під час війни. Українці вже довели свою стійкість у протистоянні з ворогом, тож будемо завзятими і у відбудові. Головне – створити нормальні умови і щоб податківці не заважали чесному бізнесу.
Наше завдання після Перемоги – не тільки повернути Україну до довоєнного стану, а побудувати ще кращу та більш модерну державу. Україна понад усе!
Україна була мейнстримом не тільки в найбільшому за всі часи Українському домі, але й на інших майданчиках та подіях, які відбувалися під час цьогорічного Всесвітнього економічного форуму (WEF) в Давосі, включно з Основним форумом. Це звичайно не може не надихати. Але з іншого боку накладає максимум відповідальності на всіх нас.
Україна – це чисте добро, Росія – чисте зло!
Головне відчуття – світ вийшов на основне розуміння, що Україна має перемогти, не оглядаючись на Росію. Новий підхід яскраво сформулював експрем’єр Великої Британії Борис Джонсон, чітко відрубавши на питання, а що робити з Росією: “Досить адвокатувати та перейматися проблемами Росії після її поразки. Це не наша справа – що там із нею станеться, які в них будуть наслідки, яке після цього буде обличчя у Путіна! Досить боятися їхнього шантажу та терору. Навіть ядерного! Україна – це чисте добро, Росія – чисте зло! Крапка!”.
Це означає, що нам дадуть все, чого ми потребуємо зі зброї: і танки, й літаки. Нас будуть підтримувати не тільки зброєю, а й фінансово стільки, скільки потрібно. Єдина умова – прозорість використання і нульова корупція.
Західні політики, особливо республіканці зі Сполучених Штатів, говорять прямо в очі: ваша єдина слабкість, в яку б’ють проросійськи сили, – це можлива корупція. Це єдине, що може зупинити нашу допомогу, як би ми не хотіли. Це червона лінія від американського суспільства.
Про майбутню відбудову після перемоги
Вже є консенсус про велике накачування України грошима. Мова – про арештовані російські активи на сотні мільярдів доларів, і про інвестиції міжнародних фінансових інституцій. А головне – я побачив справжній інтерес і навіть моральне зобов’язання від великих приватних фондів, таких як BlackRock та Goldman Sachs. Причому, є розуміння не відбудовувати стару Україну, а відразу будувати нову, модернову країну майбутнього. Це стосується як енергетики, яка, як передбачається, буде зеленим енергетичним хабом Європи, так і інфраструктури.
Єдине, що турбує інвесторів у приватних розмовах: чи є реальні, прораховані проєкти, досить масштабні для таких великих інвестицій, чи є ефективні команди з проєктним мисленням і досвідом?!
Головний висновок – в ці надскладні часи доля дала в руки українців величезний шанс не тільки перемогти заклятого ворога, а й побудувати сучасну, модернову, ефективну державу. І тільки від нас самих – українців – залежить, як ми цим шансом скористаємось.
Яким чином допомогти інвестору обрати вашу територіальну громаду для реалізації проєкту?Як підготувати інвестиційні паспорти територій?Що саме цікавить іноземного інвестора і як до нього готуватися?Kyiv International Economic Forum зокрема пройшов під час небезпеки ракетних обстрілів у країні, проти якої розгорнули повномасштабну війну.
Зміни в світі після перемоги України Уроки війни для українського бізнесу Боротьба за людський капітал Як Україна змінює цифровий світ Трансформація компаній під час війни Розвиток економіки в громадах Фінансування програми відновлення України Індустріальний РеСтарт України Місце України в міжнародному бізнесі Економіка, яка перемагає. Інсайти КМЕФ 2022
Спеціальна колонка Ігоря Ліскі для Економічної Правди
Ми чуємо фразу “я вірю в ЗСУ” дуже часто, повторюємо її як мантру.
Та чи цієї віри насправді достатньо? Найбільша мрія кожного українця — перемога. І знаючи наскільки вона глибока та багатогранна, розуміючи, наскільки вона важка та болюча, ми іноді боїмося питати себе, коли.
Та попри страх й біль ми мусимо наближати цей час. І головне питання до себе тут — а чи достатньо я зробив для перемоги?
Протягом виснажливих місяців наша психіка пережила багато стресу. Тривога відбилася не тільки на тому як ми говоримо, вона проникла у м’язи, у сон, у кожну найменшу думку.
Ще 8 років тому мене від втрати власного я та землі під ногами врятувало прийняття. Нічого спільного з опусканням рук та зневірою це не має.
Потрібно прийняти реальність, війну, всі її жахи минулі теперішні та майбутні випробування. Як би не дивно це звучало, але саме це дозволить позбутися невизначеності. Навіть, якщо завтра буде перемога на фронті, настане новий етап не менш важливої боротьби.
Весь біль та лють до ворога треба конвертувати у діяльність. Доведеться працювати, зосереджуватися й діяти. А оскільки кожен з нас — центр прийняття стратегічних рішень, мусимо встояти.
Ще одна дивна річ, яка супроводжує нас від лютого, це феномен відкладеного життя. І робимо ми це свідомо та не тільки з особистим, а й зі спільним для всієї країни.
Відкладаємо бачення майбутньої перемоги на потім, туди ж економіку, будівництво, логістику. З думкою, що якось розберемось. Та я глибоко переконаний, що так робити не можна.
Адже уявлення про життя після перемоги створює картинку, ціль, до якої й варто рухатися. Це бачення допомагає єдності в суспільстві, розумінню того, за що ми боремося, якою має бути країна. Саме це й допоможе нам перемогти.
Економіка мусить працювати не лише завдяки сплаті податків від підприємців, а й завдяки розбудові нових підприємств та галузей. Звісно, першим в черзі є оборонно-промисловий комплекс країни.
Долучатися до цього процесу спільного збереження незалежності, відвоювання на економічному фронті мають всі. І держава має спростити доступ до виробництва та створення нових підприємств, зразків обладнання, зброї, амуніції. Найважливіше — створити умови для залучення інвестицій у такі проєкти.
Це війна не тільки Володимира Зеленського чи Валерія Залужного, це не тільки від них мусимо вимагати результатів. Від себе — найперше.
Бо розуміючи критичність такого екзистенційного питання, яке ставить росія перед своїм народом: або ми, або вони, — українці мусять перейти до нового рівня згуртованості та консолідації дій. І так, твоя справа та відповідальність не обмежується тим, що вже зроблено.
Що потрібно робити простим українцям зараз, щоб перемога стала реальністю? Мова звісно про цивільних. Бо ми з вами часто не знаємо куди подіти лють та безпорадність, як з нею справлятися.
Моя філософія допомагає мені вже роками. Я її називаю “Шлях воїна”. І головне в ній — це чесна розмова із самим собою.
Корупція вбиває. Саме прийняття цієї істини має стимулювати суспільство до змін. Заангажованість знищує й перспективу майбутнього. Вірю, що державні інститути мають бути максимально відкритими до суспільства і створити умови для власної ефективності.
Економічна модель України лежала у площині сировинної бази. Десятками років ми говорили про необхідність змін. Багато хто мало не власними силами створював продукти й послуги доданої вартості.
Так нам вдалося виводити деякі бренди на міжнародний ринок й показувати справжню українську якість. Таких прикладів небагато, скоріше критично мало. Справа у багатьох факторах, які на це впливали, так їх завжди було і буде багато.
Я особисто давно виступав за індустріалізацію та власне підтримував її розвиток. До великої війни ми будували економічні прогнози й розуміли, що не запустивши нову індустріалізацію, можемо відстати від цивілізованого світу на десятки років.
Зараз же — ми можемо втрати країну навіть здолавши ворога на полі бою. Будувати потрібно багато і робити це швидко, адже це питання існування країни.
Зокрема, важкі копалини це неймовірно цінний ресурс для країни. Проте історично склалося, що 60% залізної та близько 70% титанової руди ми експортуємо. Саме це завантажує промисловість інших країн, які заробляють на ній мільярди доларів у рік.
За допомогою прозорої системи залучення інвестицій та безумовного стимулу і підтримки від держави ми можемо створити високоефективні приватні проєкти із переробки цих копалин.
Це ж стосується літію, титану та багатьох інших, що можуть бути основою для масштабних прибуткових для країни компаній. Наступні кроки у збереженні, розвитку та, не менш важливо, трансформації економіки неможливі без міжнародних інвестицій.
Та важливо пояснити реальні перспективи для потенційних інвесторів і створити прозорий, зрозумілий шлях для них.
Україна має стати феноменом і в економічному плані, адже від країни одвічного потенціалу ми здатні перейти на щабель реального розвитку ефективних інвестиційних проєктів.
Україна після перемоги це про можливості реалізувати бізнес-інтереси, а також втілювати глобальні ідеї імпакту. Так, багато має сформувати саме держава.
Але ж це і є бізнесмени, волонтери, урядовці, військові й всі, хто вважає себе частиною нашого суспільства. Вірю, що нова індустріалізація якраз і лягає в площину бачення країни після перемоги.
Україна як виробничий майданчик Європи замість Китаю — це те, до чого ми мусимо йти і за що боротися. Це наші робочі місця і розвиток економіки. Нові заводи і фабрики, які створюватимуть товари із доданою вартістю це не тільки надходження в бюджет, перш за все, це робочі місця.
З урахуванням великої кількості тіньової зайнятості та переведення людей на скорочену заробітну платню, ми зараз маємо величезну кількість людей без роботи. Саме комплексне забезпечення регіонів всієї країни роботою зменшить міграційні процеси працівників різної кваліфікації. Держава мусить боротися за людей, а тому повинна сприяти розвитку бізнесу.
Рішучі зміни мають стосуватися аграрного сектору країни. Маючи широкі можливості вирощувати сировину, ми повинні створити підприємства, які зможуть її переробляти у продукти із доданою вартістю.
Коефіцієнт зростання вартості таких продуктів може досягти 6-7. Глобально олійна галузь суттєво вирвалась вперед та показала на практиці, що ми здатні зробити прорив та перейти на наступний еволюційний рівень. Ми пройшли цей шлях з медом.
Раніше ледь не весь мед експортували як сировину для європейських фасувальників. Плануючи будівництво найбільшого в країні медового заводу ще у 2014 році, ми закладали саме ідею готового продукту із доданою вартістю.
Зараз мед нашого бренду можна знайти на полицях найбільших світових мереж у понад 26 країнах. Тому змінити підхід можливо, реалізувати такий проєкт можливо.
Машинобудівна галузь також серед лідерів зростальних секторів економіки. Саме тут ми можемо реалізувати масштабне імпортозаміщення. Виготовлення вантажних та пасажирських вагонів, громадського транспорту, вантажних автомобілів, сільськогосподарської техніки: комбайнів, тракторів, тягачів в Україні — це великий пул інвестиційних проєктів.
Одне з найважливіших у зміні економіки країни це прозора, робоча система підтримки інвестицій. Це не те питання, яке варто відкладати на потім, вже немає куди.
Це не можна буде вирішити після війни. Захист інвестицій, активів, зменшення витрат бізнесу, податкові канікули, гарантії від усього комплексу ризиків — об все це ми як країна спотикалися десятками років. Єдине рішення це дати нарешті експертам ринку здолати недолугість корисних дурнів.
Всі просимо допомоги і дійсно ми багато в чому сильно залежимо від наших західних партнерів: в постачанні зброї, у фінансових надходженнях і потенційних інвестиціях. Але маємо подорослішати і стати більш прагматичними.
Мусимо пояснити, за що наші партнери також зазнають збитків, чому їхні платники податків мають витрачати гроші на нас і підтримувати Україну.
Важливо пояснити причинно-наслідковий ланцюг і головне тут прагматичне бізнес-партнерство, а не тільки емпатія. З Україною можна будувати справжнє довготривале партнерство, з нами можна заробляти, вкладаючи інвестиції у виробництво.
Наше завдання — знайти місце України у світовій економіці. Ми маємо змінити ЄС, трансформувати його, зробити стійкішим в енергетиці, в промисловості, надати продуктову безпеку і стати стати ринком збуту, що зростає.
Всі ми знаємо, що міжнародні партнери багато вкладають для нашої боротьби з темрявою. Міжнародна підтримка це складна павутина. І для нас це не тільки гуманітарна допомога, постачання техніки та озброєння. Насамперед це про роль України у світі, про всі аспекти нашого впливу на цю павутину.
Вміння налагоджувати зв’язки й створювати win-win історії важливе для розгалуженої міжнародної підтримки. Та, як на мене, репутація країни — основа, на якій все тримається.
Не знаю, звідки насправді почався відлік того, коли українці змінили все. Як на мене, лютий прийдешні покоління знатимуть через наше рішення жити інакше. І головне — ми дозволили собі бути справжніми.
У нас завжди була гідність, але накрита багатошаровою меншовартістю. Сторіччя гнітючої дружби увійшли в історію тисяч сімей болем, голодом, стражданнями й смертю.
Те, про що раніше можна було пошепки розказувати, зараз лунає на весь світ. Воля — це ж людинотворче явище. Зовсім інший світогляд, зовсім інше уявлення про себе самого. Та у волі не лише свобода і сміливість, а й зусилля.
І зараз важливо триматися сторони світла та вчитися розказувати про себе, озвучувати власну історію. Від цього залежить, чи будемо ми вирішувати власну долю.
Важливо бути не тільки темою для обговорень, а й лідером, який веде дискусію і приймає рішення. Саме тому ми мусимо стати ініціатором нової світобудови. Довівши власною кров’ю, що стара не працює, варто будувати нову.
Я вірю в те, що ми маємо сили це зробити, встановити нові правила гри. Так, мова про безпекові гарантії, про міжнародне співробітництво. Але крім цього, міжнародні відносини будуються на кожному з нас, знову у кожного свій фронт.
Як ми працюємо з партнерами, як продаємо, як купуємо, як залучаємо інвесторів, як представляємо країну на виставках, конкурсах, змаганнях. І нікому не потрібно пояснювати, для чого потрібно стільки зусиль, для чого важливо вміти про себе розказувати й знайомити світ зі справжньою Україною. Історії про наших людей не тільки теперішніх, а й вкрадених — це запорука майбутнього.
Початок відновлення країни вже зараз. Йдучи до усвідомлення себе важким шляхом, виборюючи свою долю — розумієш кожною клітиною, що таке відповідальність. Взявши її на себе — це єдине, що ти не можеш зняти.
Тому не чекаючи кращих часів ми повинні вимагати від себе та від всіх, хто причетний до функціонування держави, рішучості, експертності та дій.
Лісопереробне підприємство у Житомирській області навесні потрапило під масований ракетний обстріл окупантів. Підприємство, яке переробляє близько 35 тисяч кубометрів лісу в рік, було повністю зупинено. Кожен цех на виробництві постраждав, а цех виробництва паливних пелет був знищений майже вщент.
Інвестори підприємства вклали понад 12 мільйонів гривень на відновлення виробництва. Профінансувавши ремонтні роботи власним коштом, власники заводу забезпечили роботою 120 працівників.
«Розуміючи важливість підприємства для нашого регіону та для економіки країни, ми прийняли рішення вкласти власні кошти для відновлення заводу. Наважитися це зробити непросто, адже масштаб руйнування був величезним. Окрім часу на відновлення, потрібні були значні кошти та елементарні логістичні можливості для постачання. Війна це глобальне випробування. Я переконаний, що кожен мусить брати на себе відповідальність і давати гідний приклад», — зазначив Ігор Ліскі, мажоритарний інвестор заводу «Форест Технолоджі».
Через 5 місяців після влучання ракет у завод відновлено сушильний цех, котельню, цех розпилювання деревини та розпочата робота над ремонтом офісних приміщень та пелетного цеху. Серед іншого встановлено новий сушильний барабан, відремонтовані гранулятори, молоткові дробарки, шнек, конвеєри, металеві конструкції та бункери.
Значна частина робіт проходила над відновленням метало-конструкцій, зокрема каркасів цехів та даху. Вся електрична проводка підприємства згоріла на потребувала заміни. Наразі оновлена система кабельно-провідникової продукції та управління електрощитових. Комплексний підхід щодо ремонтних робіт на підприємстві дозволяє прогнозувати повноцінний запуск заводу вже у першій декаді листопада.
Україна є лідером серед постачальників паливних гранул для провідних ринків світу. Саме українські пелети є важливим елементом у біоенергетиці. Зокрема, завод «Форест Тенолоджі» має потужності виготовлення понад 900 тонн пелет на місяць. Продукція підприємства сертифікована згідно з нормами EN+ (A1), що дозволяє її експорт. Саме тому повноцінна робота заводу створює основу для економічної незалежності регіону та країни.
Інформаційна довідка
Форест Технолоджі (Forest Technology) — український виробник і експортер пиломатеріалів, погонних виробів і паливних гранул із сосни. Виробничі процеси Форест Технолоджі сертифіковані компанією Eurocert. Підприємство належить до інвестиційного холдингу EFI Group.
EFI Group, до якого вже належить мережа «Медична Зірка», офіційно завершили угоду з купівлі 100% мережі «Мій Лікар». Обидві мережі будуть знаходитися під управлінням холдингу та розвивати систему первинної медичної допомоги по всій країні.
Фінансові деталі угоди не розголошуються. Всі інвестиції направленні на об’єднання двох мереж та розширення географії присутності кваліфікованої медичної допомоги.
Таким чином, до мережі «Медичної зірки» долучилося ще 19 клінік із загальною кількістю працівників 255 осіб.
«Я вірю, що перемога України багатошарова. Ми мусимо перемогти не тільки на полі бою, а й зберегти економіку країни. Саме тому зараз надважливо вкладати в розвиток проєктів, які змінять систему охорони здоров’я країни на краще. Через війну тисячі людей, тимчасово переміщених осіб втратили можливість отримувати кваліфіковану медичну допомогу від лікарів, з якими вони підписували декларації. Та ми прийняли рішення інвестувати й дати людям, як доступ до медицини, так і роботу. Адже зараз особливий час, щоб брати відповідальність за майбутнє країни на себе,» — поділився Ігор Ліскі, голова наглядової ради EFI Group.
Медичні центри обох мереж спеціалізуються на наданні первинної медичної допомоги. Кожен українець може підписати декларацію із сімейним лікарем, педіатром чи терапевтом і безоплатно та без обмежень отримувати медичну допомогу. «Медична Зірка» надає безплатну допомогу у будь-якому філіалі мережі незалежно від місця укладання декларації. Крім, того консультацію лікаря можна отримати онлайн навіть із-за кордону.
«Попри всі складнощі, ми свідомо вкладаємо у розвиток медицини в країні, адже тисячі наших пацієнтів мають отримувати якісний сервіс, а лікарі з усіх куточків країни — робочі місця. Підтримка Національної служби України сприяє ефективному розвитку медичної галузі країни. Відкритий та своєчасний діалог щодо перерахування кількості декларацій через переміщення пацієнтів зі східних та південних регіонів до західних та північних — це надважливий крок. Ми віримо в українську медицину та плануємо відкрити понад 100 клінік у кожному куточку незалежної України,» — заявила Катерина Вайдич, генеральна директорка мережі «Медична Зірка».
З першого дня війни клініки мережі у регіонах з бойовими діями продовжували свою роботу офлайн та онлайн-консультаціями — протягом першого місяця війни ми допомогли близько 5000 особам. Мережа «Медична Зірка» відкрила два нових відділення у Вінниці та Льові протягом останніх місяців. Надаючи, робочі місця для лікарів-переселенців, а також безоплатну медичну допомогу для ВПО компанія продовжує активний розвиток. Зокрема, співпрацює з фондами допомоги та благодійними організаціями:«ЯМаріуполь», «ВостокSOS», корейськими організаціями «Green Doctors» «On Hospital» та італійськими БО.